Засновник першої галицької династії — князів Ростиславичів — Ростислав-Михайло Володимирович (1038—1067 рр.) був одружений з дочкою угорського короля Бели І, яка називалася Ілоною (Оленою), в тогочасних літописах її іменували Ланкою. На честь неї і було назване селище Ланчин. За іншими теоріями назва села походить від виразу «лан чий» або ж від пол. łączyć — «з’єднувати».
Згадується 16 жовтня 1475 року в книгах галицького суду. У податковому реєстрі 1515 року документується 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі.
У XIX столітті — село державної власності (в поодиноких джерелах XIX ст. згадується як містечко) Надвірнянського повіту Королівства Галичини. Станом на 1880 р. мало 2947 мешканців, греко-католицьку парафію, однокласову державну сільську школу. Мало власну символіку — печатку з зображенням коси й серпа, відбитки якої збереглися в колекції документів львівського краєзнавця А. Шнайдера.
У 1940—1962 рр. Ланчин був районним центром, далі селище відійшло до Надвірнянського району.
